"Педагогіка миру" – зерно, посіяне в зрощення діалогу всередині суспільства

Завершився проект «Педагогіка миру», який Простір Гідності здійснював у 6 регіонах України разом з Інженерами Порозуміння за підтримки Громадської служби миру (CPS) і Німецького Товариства міжнародного співробітництва (GIZ). За півроку роботи було проведено 65 воркшопів з миробудівних технік, а запитів було близько сотні. Така продуктивність стала можлива завдяки активності десяти Інженерів Порозуміння, які й фасилітували ці освітньо-практичні заходи на запрошення організацій і громад із Запоріжжя, Харківщини, Дніпропетровщини, Донеччини, Луганщини та міста Київ. Головна мета проекту – підтримати неприбуткові організації та громади у їхньому бажанні навчитися виходити з конфліктних ситуацій через налагодження діалогу між усіма зацікавленими сторонами.

Найбільше цікавилися і брали участь у воркшопах соціальні працівники, представники ювенальної поліції, співробітники місцевих органів самоврядування, медичних установ, фахівці, які працюють у напрямку інклюзії, одним словом – ті, хто щоденно спілкується з людьми, які потребують різного роду підтримки, переходячи через складні життєві обставини.

Воркшоп у м.Рубіжне, Інженер Порозуміння Олег Іванов

«На наші воркшопи люди вже чекали, адже перед тим, як отримати підтвердження щодо фінансування проекту, ми провели адвокаційну і підготовчу роботу, поширили інформацію про Інженерів Порозуміння, чим вони займаються і які результати їхньої роботи. Тож, коли ми вийшли «в поле», ми вже мали чимало запитів на проведення воркшопів», – розповідає координатор проекту від «Простору Гідності» Анна Мальона, – «Спочатку ми запитували наших партнерів – Міністерства соціальної політики України, хто у їх сфері має інтерес до таких заходів і нам порадили йти на периферію, безпосередньо до тих, хто забезпечує надання послуг людям і разом з тим не має доступу до якісного безкоштовного навчання».

Завдяки заощадливому підходу Інженерів Порозуміння і співпраці донора, продуктивність проекту вдалося збільшити на третину – замість 48 запланованих воркшопів вийшло провести аж 65. А отже, більше людей отримали можливість здобути нові знання й навички, щоб по-іншому взаємодіяти в конфліктних ситуаціях, які так часто супроводжують робочі будні.

Воркшоп у Слов'янську

Учасники воркшопів часто самі виснажені й навіть вигорілі через специфіку своєї щоденної тяжкої праці. За словами Інженерів Порозуміння, досить глибокою була робота з освітянами, оскільки вони самі не вислухані, часто – емоційно виснажені, і найперше їм самим потрібна емпатія і розуміння. Через емпатію Інженери Порозуміння налагоджували зв’язок і допомагали інакше поглянути на ті непрості ситуації, з якими вчителі зустрічаються щоденно.

«Для нас також стала несподіванкою майже одноголосна позитивна оцінка від учасників – лише 1-2% відгуків були нейтральними або відображали певне незадоволення. Отже, ми робимо висновок, що суспільство має інтуїтивний запит на якісно інші підходи до взаємодії у складних і конфліктних ситуаціях, а Ненасильницьке спілкування через кваліфікованого і досвідченого фасилітатора здатне принести полегшення і запропонувати потрібне рішення», – каже Анна.

За свідченнями багатьох Інженерів Порозуміння воркшопи також стали цінною точкою входу до подальшої фасилітації діалогів у регіонах. Та глибока довіра і взаємодія, які встановилися з громадами та неприбутковими організаціями в процесі роботи часто призводили до продовження співпраці - по завершенню навчання представники громад і НУО зверталися до Інженерів Порозуміння за підтримкою виходу з інших конфліктних ситуацій.

Підсумкова зустріч по проекту з представниками CPS, GIZ

«Педагогіка миру» – це перший завершений проект CPS в Україні, а його позитивні результати дають надію на те, що на досвід проведених воркшопів можна нанизувати суміжні і додаткові навчальні та практичні програми й поширювати цю практику серед інших громад. Андрій Трубчак, Радник з питань розбудови миру «Громадської служби миру» поділився своїми враженнями щодо результатів реалізації проекту:

«Інженери Порозуміння мали велику честь і привілей скористатися комплексною програмою навчання і у них була змога поділитися своїми знаннями, досвідом та здібностями з іншими людьми. Це можливість для них як для тренерів/фасилітаторів спробувати себе в різних ролях і експериментувати з різними темами, підходами, методиками і цільовими групами, а також цей досвід однозначно цінний для учасників, у яких була змога ознайомитися з різними аспектами миропобудови і трансформації конфліктів.

Не просто говорити про мир, особливо, коли Україна перебуває в ситуації війни. Але інфраструктура миру охоплює всі рівні суспільства і поєднує шляхи миропобудови для формування платформи з метою конструктивного налагодження відносин між сторонами. Цей багаторівневий підхід відображає інклюзивність, яка кидає виклик традиційним уявленням щодо того, яким має бути офіційний представник сфери миротворчості на будь-якому рівні.

У цьому розумінні, підхід окремих Інженерів Порозуміння, які мають рік інтенсивної підготовки, до роботи з людьми професійних груп (педагоги, соцпрацівники, психологи, фахівці, причетні до створення навчальних програм та інші) є важливим внеском у формування культури миру і ненасильства в українському суспільстві і поступово це переналаштовує соціальну структуру спільноти.

Після участі у груповій рефлексії та оцінці проекту, є відчуття того, що група прагне навчання, подальшого удосконалення навичок, виходячи зі свого досвіду. Хочеться спостерігати за тим, як надалі Інженери Порозуміння будуть інтегрувати освітні елементи у діалогові ініціативи, сприятимуть формуванню мирних ініціативних груп чи комітетів на місцях, а також будуть залучені в різні процеси та структури на рівні громад».

Воркшоп у Бердянську, Інженер Порозуміння Євген Кавун