Завершилося навчання для професіоналів громадського та державного секторів

14 листопада 2018 року завершилося навчання у рамках інтенсивного тренінгового курсу із частковою зайнятістю для професіоналів (Трек 2) Школи Інженерів Порозуміння, у якому взяло участь 28 представників державного та громадського сектору.

Загальна навчальна програма тривала протягом 5 місяців з липня по листопад 2018 року, складалася із 5-ти тренінгових блоків, які загалом тривали 20 тренінгових днів. У ході навчання міжнародні тренери і випускники Школи ІП ділилися з учасниками програми особистим досвідом у роботі з деструктивними конфліктами, розкриваючи фундаментальні основи Ненасильницького спілкування (ННС), медіації, фасилітації діалогів, відновного правосуддя, кризових переговорів та інших інструментів Інженерії Порозуміння.

Під час завершального блоку учасники програми у колі колег і організаторів ділилися своїми враженнями від програми, висловлювали побажання щодо праці в майбутньому. Ми записали більшість текстів, наводимо нижче прямою мовою без скорочень, бо кожне з них є окремим унікальним свідченням участі у широкій спільноті Інженерів Порозуміння.

Ольга Светлічна, головний спеціаліст відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності УЗПЛ НПУ в Донецькій області: «Все, що відбувалося у стінах будинку — було корисним для мене, і з великою вдячністю я приймаю все, що було. ННС використовую щодня і вдома і на роботі, вчуся жити за ННС! Найціннішим для мене було знання про самоемпатію; вправа „компас“ розклала все моє життя по поличкам і допомагає робити далі той чи інший вибір; вправа 4 стільці відкрила мені очі на світ… тепер я дивлюсь на людей іншими очима… Найскладніше завдання — бути безоціночною і завжди пам’ятати, що судження є нічим більшим ніж просто судження. І мені здається, що в мене виходить, на роботі всі помітили, що я інакша, що тепер зі мною працювати і спілкуватися стало приємніше. Моя мета створити навколо себе здорову атмосферу взаємопорозуміння з колегами… і я почну з себе… Зараз я планую провести серію вечорів, де ми зможемо поговорити з представниками поліції про потреби.»

Ірина Єременко, директор Луганського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді: «Я дуже вдячна Карлу, Олені та всій команді організаторів за надану можливість, за те, що мене відібрали, за можливість дізнатися більше про ННС та поринути у вчення Маршалла Розенберга, за всіх міжнародних і українських тренерів, яких було запрошено у простір. Я вірю, що зможу використати нові навички і знання на практиці, адже вони дуже природно лягли на ті методики, принципи й цінності, якими я керуюсь у своєму професійному житті. Карл разом з командою організаторів спромігся в межах Школи „Інженери Порозуміння“ започаткувати спільноту однодумців, мета яких допомагати людям вирішувати конфлікти на різних рівнях суспільства. Я вірю, що разом нам це вдасться і сподіваюся на можливість подальшої співпраці з „Простором Гідності“ та Карлом Плеснером зокрема для допомоги у вирішенні проблем ВПО в Україні.»

Любов Венгренюк, психолог, арт-терапевт, Київ — Івано-Франківськ: «Школа Інженерів Порозуміння і „Простір Гідності“ — це неймовірне місце. Ті знання, які тут „сіяли“ вчителі всі ці 5 місяців хочеться з радістю передавати і щедро ділитися своїм досвідом на благо всіх. Життя без насилля існує і це прекрасно! Спочатку треба встановити порозуміння у своїй душі, жити в мирі із собою! Знати свої потреби, вміти усвідомлювати свої емоції і тоді не важко буде налагодити порозуміння з оточуючими людьми. Низький уклін і велика подяка всім причетним до мого навчання!»

Дмитро Петров, заступник начальника відділу безпеки спортивних, масових, охоронних заходів, підполковник поліції, Головне управління Національної поліції в Донецькій області: «Проект змінив нас усіх, ми стали однією великою дружною родиною, де всі вчились дослухатись до почуттів та потреб інших, ділилися особистим досвідом. Тут ми мали нагоду повчитися у Карла та інших тренерів навикам та життю за ННС, і ми вдячні за цю можливість! Це унікальний досвід, який, я переконаний, кожний із нас би хотів інтегрувати та використовувати в подальшому на практиці для відновлення миру в Україні. Ці більше, ніж 900 кілометрів, які ми долали, подорожуючи на тренінг автівкою зі Сходу - були, однозначно, того варті.»

Марія Войтович, практичний психолог, експерт з ОБСЄ для УБД: «Ненасильницьке спілкування непокоїть мене, адже дуже я в ньому зацікавлена. Я ще не вмію жити за ННС, проте бажаю цього і продовжую навчатися. Поза всім, я побачила живі свідчення, як можна жити з ННС — це наші тренери і організатори, які живуть за ННС. Я теж так хотіла б жити і використовувати ННС для роботи.»

Валерія Федіна, Старший інспектор з особливих доручень відділу ювенальної превенції управління превентивної діяльності Головного управління національної поліції в Донецькій області: «Я вже не буду такою, як раніше. В мені посіяне таке зерно, що проросте у щось прекрасне. Тут мене змінили і будуть продовжувати змінювати. Я дуже сподіваюся, що буду втілювати всі ННС-навички і знання на практиці.»

Галина Циганенко, старший науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології: «ННС не було для мене чимось новим, адже я мала нагоду відвідати кілька авторських тренінгів Карла Плеснера у минулому, ще у 2014 році після подій Майдану. А проте ще з тих зустрічей питання ННС мене зацікавило і я хотіла дізнатись більше, пірнути в теорію вчення Маршалла Розенберга і зрозуміти, як це працює на практиці. Я вдячна організаторам та тренерам за можливість стати частиною інтегрованої спільноти, в якій ми разом вивчали основи ННС та Інженерії Порозуміння. Я помітила, що зараз я по-іншому реагую на речі та обставини.»

Денис Шахбаз’ян, Перший заступник Голови, Громадська організація «Луганська обласна організація „Союз Юристів України“: «Я зараз вже використовую ННС. По-перше, коли спілкуюсь зі своєю громадою, в ГО, а також, коли спілкуюсь із партнерами по юридичному бізнесу чи зі своєю дружиною. У нас часто виникають непорозуміння, або я її не чую, або вона мене. І щоб вирішити ці конфлікти ми розкладаємо картки потреб, малюємо на аркуші паперу, як навчав Карл, вішаємо все на стінку, і, якщо щось іде не так, ми кажемо одне одному: „Дивись, дивись, там все записано!“

Ненасильницьке спілкування також допомагає у спілкуванні з батьками. Останні часом це дуже складно, адже вони живуть на непідконтрольній території Луганщини, і я турбуюсь про них, хочу підтримати бодай на відстані, та батьки можуть чути мої слова інакше, з інши посилом та інтонаціями, ніж я кажу, тоді я вмикаю у собі «Інженера Пороуміння», одягаю «жираф’ячі вуха» і кажу, що ось, що я мав на увазі, лагідно пояснюю, говорю з ними, уважно вислуховую їх і це діє, це працює! Саме навчання пройшло для мене ідеально, і те, що я хотів отримати і почути — я тут отримав, всі мої потреби в навчанні було задоволено. Тепер я знаю стратегії дії, як це треба робити, і розумію, що все інше залежить лише від мене, я це усвідомлюю. Для здійснення реальної реінтеграції державі потрібно почути мешканців, тобто, усвідомити в чому їхні потреби. Сьогодні у них є потреба безпеки, то давайте це обговоримо — якою ви бачите безпеку? Що буде з людьми, які жили і брали участь в тих самих вироборах [в ЛНР]? … І відповідно мають бути певні кроки. Бо зараз ми в Україні все робимо навпаки.

Я все ще вчуся, і чим більше у мене буде практики, тим більше розуміння і впевненості у мене з’явиться. Справа у якісному підході до процесів: наскільки якісно я до всього підійду, настільки якісно весь процес і пройде. ННС, діалоги, медіаційні процеси. В цілому я дуже радий, це дуже цінний досвід, і це те, що було мені потрібне для життя і праці. Володіючи інструментами, які я тут отримав, я маю стратегію дії під час медіації, робочих процесів, про що можна розмовляти, а про що не треба, як працювати над деескалацією процесів.»

Команді проекту Школа «Інженери Порозуміння» приємно і радісно знати, наскільки цінною була учасникам інтенсивного тренінгового курсу із частковою зайнятістю (Професійний трек) участь у програмі: професіонали з громадського та державного секторів наблизилися до Інженерії Порозуміння, отримали однодумців для продовження своєї нелегкої праці для зміцнення миру і злагоди у суспільстві.